У ІІ молодшій логопедичній групі № 6 усі вправи артикуляційної гімнастики проводяться у формі гри та супроводжуються цікавими розповідями про пригоди веселого язичка.

 

На заняттях малюки диференціюють вдих і видих, розвивають силу подиху та вчаться контролювати мовне дихання.

Для розвитку дрібної моторики пальців рук, у групі № 6 використовуються розрізні картинки, тренажери з гудзиками, ігри з дрібним природнім матеріалом (квасолею, бобами, піском)

Також діти вчаться описувати картинки, називати предмети та їх частини, узгоджувати слова у фразах та реченнях, заучувати невеликі віршовані твори.

Практичний психолог окреслює переваги спільного навчання дітей із типовим розвитком й інклюзивним.

Розвиваємо й удосконалюємо дрібну моторику дитини з особливими освітніми потребами, "відчуття" тіла, просторові уявлення.

Робота зі звукового аналізу слів, фонематичного слуху.

Вчитель-логопед автоматизує різні звуки, використовуючи дидактичні ігри, які цікаві дітям. А також проводиться безперервна робота з розвитку фонематичних процесів.

 

 

Різні форми роботи з дітьми-логопатами:

-         - Розвиток мовленнєвого дихання (дихальна гімнастика)

-         - Розвиток зв’язного мовлення (складання розповіді за сюжетною картиною)

-         - Складання речень і схем до них

 

 

Мета роботи психолога в дошкільному навчальному закладі: організація діяльності, аналіз та узагальнення її результатів, підвищення власного професіоналізму, самоосвіта.

Формування позитивного емоційного досвіду дітей, вчити емоційного розвантаження і саморегуляції.

Здійснення психолого-педагогічного супроводу дітей, які потребують уваги. Заняття з розвитку пізнавальної сфери

Для дітей з особливими потребами необхідні заняття з розвитку дрібної моторики

Участь у проекті, який провела організація "Сонячні діти Херсонщини" під назвою "Навчаємось разом"

Результат роботи психолога - щасливі очі дітей, у яких вийшло те, що раніше не виходило.

Артикуляційна гімнастика. Казка «Зоопарк»

Формування елементарних артикуляційних складів відбувається шляхом виконання простих ритмічних рухів і посмішки, витягування губ у трубочку.

 

 

Розвивально-дидактична гра «Веселі доріжки»

Розвиток дрібної моторики рук, розвиток просторових уявлень. Активізація словника з лексичної теми.

 

 

Розвивально-дидактична гра «Кольорові кульки»

 

Розвивально-дидактична гра «Кольорові кульки». Активізація словника дітей слів-назв кольорів. Розвиток дрібної моторики рук.

Своєчасне оволодіння мовленням - основа розумового розвитку дитини, запорука її повноцінного спілкування з оточуючими, інтеграції у сучасне суспільство.

Корекційно-відновлюваний процес

в ясела-садку № 13.

Логопедична робота в спеціалізованих групах

для дітей із ЗНМ

ПРІОРІТЕТНІ ЗАВДАННЯ ЛОГОПЕДИЧНОЇ РОБОТИ:

розвиток всіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання, письма);

*   формування фонетико-фонематичної, лексико-                граматичної сторін мови, і зв’язного мовлення;

  формування комунікативних умінь;

розвиток мовленнєвої, загальної та дрібної моторики;

вироблення навичок свідомого сприймання та розуміння зверненого мовлення;

 розвиток просодики (темп, ритм, тембр, сила голосу, інтонування, емоційність тощо);

розвиток психічних процесів (увага, пам'ять, мислення, уява тощо);

           подолання порушень усного і писемного мовлення .

 

Дитячий навчальний заклад проводить

корекційно-відновлювальну роботу з дітьми

із загальним недорозвитком мовлення (ЗНМ).

 

Якщо у вашої дитини ЗНМ:

  

  Під загальним недорозвиненням мовлення (ЗНМ) у дітей з нормальним слухом і збереженим інтелектом розуміють таку форму мовленнєвої аномалії, при якій порушено формування всіх компонентів мовленнєвої системи, які відносяться як до звукової, так і до смислової сторони мовлення. При цьому найсуттєвіші недоліки виявляються під час засвоєння і використання дітьми цієї категорії лексики та граматики рідної мови.

  Недорозвинення мовлення має різне походження і різну структуру аномальних відхилень. Але в усіх дітей із ЗНМ є типові відхилення, які вказують на системне порушення мовленнєвої діяльності. Однією з провідних ознак є пізній початок мовлення, при якому перші слова з’являються у 3-4 роки, а іноді після 5. Без спеціального навчання мовна активність таких дітей поступово знижується.

 

  До ЗНМ призводять різні несприятливі впливи як у внутріутробному розвитку (інфекції під час вагітності, токсикози, несумісність крові за резус-фактором, або груповою належністю крові, захворювання центральної нервової системи (ЦНС), вживання матір’ю алкоголю, нікотину, наркотичних засобів), а також під час пологів (родова травма, асфіксія). У таких дітей ЗНМ поєднується із синдромом рухової загальмованості, афективної збудливості, вкрай низької розумової працездатності. Внаслідок мовленнєво-рухових порушень, пов’язаних з органічним ураженням, або недорозвиненням певних відділів  ЦНС, виникають недоліки вимови, виражені у різному ступені, а також труднощі сприймання звуків.